0.1 C
Киев
Среда, 8 декабря, 2021

Климатический саммит в Глазго: какую Украину мы там увидим

Як стверджується у звіті Міжурядової панелі з питань клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC), офіційної ООНівської групи кліматичних експертів, у людства залишається максимум 20 років, щоб уникнути катастрофічного сценарію підвищення середньої глобальної температури вище ніж 1,5 градуса за Цельсієм. Вже сьогодні наша планета досягла порогу нагрівання 1,1 градуса у порівнянні з доіндустріальними часами, і ми бачимо наслідки: безпрецедентні за масштабами та інтенсивністю посухи в Африці та США, руйнівні повені в Західній Європі, хвилі спеки в Канаді. На горизонті – катастрофа планетарного масштабу.

Паризька кліматична угода наразі залишається єдиним глобальним майданчиком для координації дій щодо скорочень парникових викидів державами, а також механізмом підтримки найбільш вразливих держав. Формат Паризької угоди вимагає від держав-учасниць кожні п’ять років фіксувати та імплементувати все більш амбіційні зобов’язання щодо скорочення кліматичних викидів. Цього року конференція держав-учасниць (СОР26) у Глазго 31 жовтня-12 листопада розгляне і схвалить другий цикл Національно-визначених внесків держав (НВВ2), при тому що у зв’язку з пандемією цьогорічний СОР було перенесено з 2020 року. Наступний цикл кліматичних зобов’язань наступить лише через 5 років і буде втрачено дорогоцінний час. Саме тому Британія та Італія – дві держави-господарі СОР26 називають його можливо останнім шансом для людства дати адекватну і скоординовану відповідь грізному виклику кліматичних змін, цим пояснюється ажіотаж навколо цього заходу у світових мас-медіа.

Однак не цей аспект буде найголовнішим у Глазго, хоча б з точки зору інтересів України та українського бізнесу. Всі країни сподіваються пройти випробування кліматичною кризою без непоправної шкоди перспективам економічного розвитку, соціального благополуччя, врешті стійкості держав і суспільств в цілому. Про це також йдеться і в Паризькій кліматичній угоді, яка допускає виконання державами своїх кліматичних зобов’язань з поправкою на унікальні національні характеристики своїх економік. Декарбонізація повинна бути сумісна зі сталим економічним розвитком, інакше ми ризикуємо «вихлюпнути дитину разом з водою».  Тому на СОР26 учасники також сподіваються обговорити як мінімум ще декілька важливих тем у цьому напрямку, а саме:

  1. Захист та відновлення екосистем, критичних для агрохарчового сектору;
  2. Припинення тренду на знеліснення, заохочення лісових насаджень і захист лісових екосистем;
  3. Плавний та фінансово зважений енергетичний перехід від вугілля та інших викопних видів палива до відновлювальних джерел енергії;
  4. Стимулювання нових видів мобільності з нульовими викидами, включаючи водневий та електричний транспорт;
  5. Справедливий розподіл фінансового тягаря декарбонізації, зокрема готовність розвинутих країн щорічно виділяти $100 млрд країнам, що розвиваються відповідно до зобов’язань Паризької угоди, мобілізація приватних фондів для досягнення кліматичної нейтральності. 

Всі ці теми надзвичайно актуальні для України з її обмеженими фінансовими ресурсами і значними фінансовими потребами, пов’язаними з декарбонізацією економіки, загрозами військового протистояння з Росією, енергетичною безпекою тощо.

Як відомо, Україна подала один з найбільш амбіційних НВВ2 в світі, взявши на себе зобов’язання скоротити до 2030 року викиди парникових газів на 65% відносно 1990 року. Цей показник має бути досягнутий упродовж наступного десятиліття за допомогою модернізації енергетичних та промислових підприємств, розвитку відновлюваних джерел енергії, термомодернізації будівель, збільшення частки органічного сільського господарства та ресурсозберігаючих практик сільського господарства, електрифікація транспорту, збільшення лісистості та реформи управління лісовим фондом.

1 млрд деревьев зеленский

Така позиція України ставить її у вигідне становище порівняно з іншими країнами її економічного калібру в Європі і світі (видання Financial Times назвало Україну лідером в Європі за рівнем кліматичних амбіцій, ми випередили Велику Британію та країни ЄС), і також створює для нас вигідні стартові умови для вирішення низки практичних завдань економічного розвитку і співпраці з міжнародними партнерами. Але до цього ми ще повернемося.

Наразі вартість декарбонізації в рамках НВВ2 оцінюється урядом приблизно в €100 млрд до 2030 року. Очевидно, що такі кошти непідйомні для внутрішніх бюджетних можливостей держави. Тому здатність України здійснити свій внесок у загальну справу відвернення кліматичної катастрофи прямо залежить як від підтримки і солідарності українського бізнесу, так і від підтримки міжнародних партнерів України.

Окрім цього, уряд цілком справедливо поставив досягнення цілей НВВ2 у залежність від таких стратегічних факторів як збереження транзиту газу територією України і незапуск Північного потоку-2, незастосування до українського експорту вуглецевих тарифів на європейському та інших ключових ринках, доступ України до адекватного міжнародного фінансування у вигляді грантової та пільгової кредитної допомоги на потреби «зеленого» переозброєння підприємств тощо. Ці та інші питання Україна має активно ставити і під час СОР26 у Глазго і в кулуарах заходу. Сподіваємося, що саме в такому ключі і пройде участь у СОР26 української делегації на чолі з президентом В.Зеленським.

У межах заходу відбудеться дві події, де запланована участь президента України. Це власне виступ Володимира Зеленського на Саміті лідерів країн-учасниць Паризького договору, передбаченого в рамках СОР26.  Друга важлива подія – промова президента на публічному заході українського бізнесу «Україна 2030: шлях до зеленої трансформації», який відбудеться під егідою Української асоціації бізнесу і торгівлі та її компаній-членів.

На цьому заході вперше в новітній історії України український бізнес підтримає національну візію декарбонізації, представлену в НВВ2, представить своє бачення потреб української економіки в політичній, фінансовій та технологічній підтримці процесів декарбонізації, а також презентуватиме проекти декарбонізації, які вже сьогодні такі українські компанії, як ДТЕК та МХП реалізують самотужки, плануючи вийти на кліматичну нейтральність одночасно, а іноді раніше ніж країна в цілому. Ці проекти можуть стати орієнтирами для міжнародних партнерів України, зокрема міжнародних фінансових інституцій для погодження планів фінансової підтримки України. Вони також стануть наочним підтвердженням готовності українського бізнесу обмежувати викиди і таким чином об’єктивно можуть посилити переговорні позиції уряду у діалозі з тим самим Європейським Союзом щодо незастосування механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) до українських експортерів.

І найголовніше: перший публічний український діловий захід на СОР26 – це потужний сигнал міжнародній спільноті про політичну зрілість  українського бізнесу, його готовність брати на себе відповідальність за кліматичне майбутнє своєї країни, Європи та світу, а відтак – його здатність бути партнером своїх міжнародних колег в реалізації амбіційних цілей з декарбонізації. Переконаний, цей сигнал почують та оцінять.

Related Articles

Последние материалы