0.1 C
Киев
Среда, 8 декабря, 2021

Уверен, что 1 млрд деревьев будет посажено за три года — Абрамовский

Вторая часть эксклюзивного интервью порталу Green Deal министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины Романа Абрамовского, отставку которого приняла 3 ноября Верховная Рада

Автор: Сергей Шестак

(приводится на украинском языке)


— Як ви оцінюєте результати вашої роботи на посту міністра з червня 2020 року? Чим пишаєтесь?

Перше завдання, яке було поставлено – це створити міністерство з нуля. Ми створили новий дієвий орган та наповнили його кадрами. Це була дуже важка, але швидко зроблена робота. Міністерство запрацювало через два місяці в штатному режимі. Далі вже почали працювати над формуванням відповідних політик.

В частині кліматичної політики ми підготували амбітний оновлений Національно визначений внесок нашої країни до Паризької угоди (НВВ2), який у липні цього року затвердив Кабінет міністрів. Це був цікавий, доволі складний і тривалий процес. Робота тривала майже два роки. Треба було спочатку зробити моделювання, потім пояснити всім стейкхолдерам кожну цифру, витримати критику, засновану здебільшого на побоюванні щодо можливих значних втрат для економіки. Потім ретельно виписати текстову частину внеску. Але, дякуючи всім колегам, процес успішно завершився.

НВВ2 надзвичайно важливий для формування міжнародного іміджу нашої держави, а саме, яке місце займає Україна у запобіганні кліматичним змінам в глобальних стратегіях. Але більш важливим є його виконання – через трансформацію промисловості, енергетики, транспорту та інших секторів. Мені дуже приємно, що ми, зрештою, переконали членів уряду і прийняли НВВ2 з урахуванням зростання економіки, що передбачено нашою економічною стратегією. Хочу відзначити в цьому лідерську позицію прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Важливу роль відіграла віце-прем’єр-міністерка Ольга Стефанишина. Наразі ведеться робота із формування операційного плану заходів щодо реалізації НВВ2.

В цьому році «кліматична команда» міністерства запустила функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Вона вже працює і суб’єкти господарювання реєструють установки та подають плани моніторингу викидів на підставі європейських методик. Для них ми проводимо тренінги, пояснюємо як формувати такі плани.

парниковые газы

Крім цього, ми забезпечили виконання міжнародних зобов’язань України за Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар. Це теж було добре сприйнято в світі. Насправді була проведена величезна робота, в тому числі з бізнесом: пояснити, як робити, що треба завчасно про все подумати. Я дуже вдячний нашим профільним фахівцям, які забезпечили гарний результат.

Ми затвердили Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року, який фактично є дороговказом по досягненню цілей Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року. Виконання цього плану призведе до якісних змін в реалізації екологічної політики, в досягненні цілей щодо забезпечення чистого довкілля для наших громадян.

Також 20 жовтня цього року уряд схвалив ще один важливий документ на виконання Україною Паризької кліматичної угоди та адаптації до наслідків глобальної зміни клімату – Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року.

Чимало зроблено в лісовій політиці. Розроблена Стратегія управління українськими лісами до 2035 року. Зараз вона вже подана в Кабінет міністрів, і, гадаю, за декілька тижнів буде схвалена урядом. Це стратегія трансформацій у лісовій галузі – що нам треба зробити, щоб підвищити показник лісистості в Україні, щоб наші ліси стали більш стійкими до кліматичних змін, щоб лісокористування було сталим. Планується структурна реформа управління лісовою сферою, фактично розділення функцій Держлісагентства (відокремлення господарської від регуляторної). Це докорінно змінить підходи до ведення лісового господарства і сприятиме захисту та відтворенню лісів.

До речі, якщо вже зайшла мова про ліси, ми забезпечили продаж 100% необробленої деревини через прозорі електронні аукціони — припинили практику прямих договорів. Вже зараз всі торги проходять на конкурентних засадах на біржах згідно закону № 738-IX («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів»). Бачимо вражаючий результат – за 9 місяців ми збільшили дохідність лісової галузі приблизно на 6 млрд грн, а платежі в бюджет – на 1,7 млрд грн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Прибуток підприємств за девʼять місяців втричі перевищує річний результат 2020 року.

Також ми обмежили суцільні рубки у високогірних та берегозахисних лісах Карпат і розпочали перехід на ощадливі вибіркові рубки в інших регіонах України. Суть цього полягає в тому, що в результаті заготівельної діяльності не відбувається зменшення лісистості й мінімізується негативний вплив рубок на довкілля.

Водночас розпочато Національну інвентаризацію лісів України. Це європейська практика, по її завершенню ми будемо розуміти, скільки в нас лісів, який їх санітарний стан, скільки кубів деревини в наших лісах, які в них є проблеми тощо. Інвентаризація йде за планом, 586 ділянок вже інвентаризовано в Україні. Загалом їх буде 18 тисяч за 5 років.


— Чи все йде за графіком у питанні реалізації програми «Зелена країна» щодо висадки 1 млрд дерев за 3 роки?

Так, ми серйозно налаштовані та йдемо за графіком. В цьому році буде висаджено приблизно 40 млн деревних рослин. Це, до речі, викликало непорозуміння на засіданні РНБО, що, мовляв, ми такими темпами висаджуватимемо ці дерева 25 років. Однак це не так. Ми виділили достатньо коштів (не залучаючи кошти з держбюджету) за рахунок діяльності наших державних підприємств на те, щоб прискорити збирання насіння та більш ніж вдвічі збільшити кількість посівного матеріалу на наступний рік. Паралельно розбудовуватимемо інфраструктуру вирощування сіянців із закритою кореневою системою. У 2022 році буде висаджено 300 млн дерев. Через рік більш ніж 330 млн, і навесні 2024 року — ще майже 300 млн. Тобто Держлісагентство з іншими лісокористувачами та громадами забезпечить висадку 1 млрд дерев за три роки. Ми висаджували дерева наприкінці весни й восени. Сподіваємось, що й громадськість долучиться до цієї ініціативи. Зараз вже на сайті (https://zelenakraina.gov.ua/) можна подивитись фотозвіти з висадки, і ми бачимо що й діти, й дорослі долучаються до цього процесу. Впевнений, що проблем не буде, і 1 млрд дерев буде висаджено за три роки.


— Я так розумію, що це ще не всі досягнення…

Ні, зачекайте, тому що зроблено було чимало. Наприклад, у сфері надрокористування. Ми запровадили на постійній основі процедуру отримання спеціальних дозволів на користування надрами на електронних аукціонах із прозорим механізмом розрахунку початкової вартості. Дозволи надаються за результатами аукціонів. На сайті Держгеонадр є онлайн-калькулятор, і можна самому порахувати, яка буде початкова ціна на ту чи іншу ділянку надр.

Уряд також ухвалив і зареєстрував у Верховній Раді проект закону «Про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» та зміни до бюджетного кодексу України, які передбачають створення спеціального фонду. Тобто частина коштів від продажу спецдозволів (залежно від виду корисних копалин) і геологічної інформації буде надходити до спеціального фонду та витрачатися суто на розвиток мінерально-сировинної бази, щоб через 10-20 років було що пропонувати інвесторам для видобутку, дослідно-промислової розробки родовищ тощо. Орієнтовний обсяг надходжень становитиме до мільярда гривень на рік, а можливо, навіть і більше.

Велика робота проведена щодо нового Кодексу про надра. Змінити його намагалися багато років, тому що там ще радянські принципи надрокористування із незначними змінами. Ми за крок до того, щоб зареєструвати його у Верховній Раді, документ вже на розгляді в секретаріаті Кабміну. Це буде значне досягнення. Ми намагалися врахувати позиції всіх стейкхолдерів. Прийняття Кодексу значно покращить інвестиційний клімат у галузі надрокористування.


— А як щодо управління відходами?

У цій сфері зроблено теж чимало. Проте головний ступор на сьогодні – це законопроект «Про управління відходами». Не поділяю точки зору, що Міністерство несе відповідальність за його долю. Адже все, що від нас вимагалося, ми зробили. Законопроект досить швидко прийняли в першому читанні, текст багато разів змінювався, але вже більше року його доля незрозуміла. Нещодавно з’явилася остаточна редакція до другого читання, яку можна було б хоча б проаналізувати. Законопроектом займався комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Олександр Маріковський (заступник голови комітету – ІФ) очолював цю роботу. Маю сподівання, що текст документу з’явиться офіційно і його винесуть на підкомітет і комітет, і ми наблизимося до впровадження найкращих європейських практик в Україні. Наразі моя команда аналізує отриманий текст законопроекту.

Водночас ми обмежили обіг пластикових пакетів на території України. Це урядова ініціатива — законопроект, який зареєстрували через народних депутатів. Було важко провести аналіз регуляторного впливу — замало первинної інформації: скільки використовується таких пакетів, час використання. Тому ми вирішили все зробити у співпраці з народними депутатами. З 1 грудня поточного року починають діяти окремі його положення, а значна частина – з березня 2022-го. Обмеження пластикових пакетів спрямовано на зменшення утворення відходів. Ми пішли далі, і у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект «Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України». Це вушні палички, тарілки, виделки, ложки тощо — все те, без чого можна обійтися, втім, усталених звичок дуже важко позбутися.

Розроблено законопроект «Про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами». Такого документу взагалі не було в Україні. Теж — на виконання рішення РНБО.

У водній політиці нарешті затвердили Морську природоохоронну стратегію України. Здійснили базову оцінку стану морських вод Азовського та Чорного морів в межах виключної морської (економічної) зони та територіального моря України. Проведено скринінг забруднюючих речовин в басейнах річок Дніпро, Дністер та Сіверський Донець, щоб вчасно перейти до моніторингу і скласти плани управління басейнами, які ми повинні затвердити до 2024 року. Ми зробили скринінг, виявили забруднюючі речовини, які нам потрібно постійно моніторити. Будемо дивитися, звідки вони з’являються, аналізувати та планувати заходи контролю.

Відкрито додаткові дві сучасні лабораторії моніторингу вод, обладнані за найкращими європейськими стандартами. Зараз проходить сертифікація на відповідність європейським вимогам моніторингу вод — це важливо для прийняття рішень щодо досягнення ними доброго стану. І це головна мета Водної рамкової директиви, яку ми імплементували. Ми також завершили всі довготривалі міжнародні процедури для отримання Україною від Бельгії легендарного науково-дослідного судна «Бельгіка».


— Які кроки зроблено для удосконалення системи екоконтролю?

У сфері екоконтролю напрацювали низку нормативно-правових актів для посилення відповідальності за екологічні злочини та правопорушення. Переглянули частину методик нарахування збитків у бік значного їх збільшення. Внесено на розгляд Верховної Ради проект закону «Про екологічне страхування» як механізм упередження та компенсації завданої довкіллю шкоди тощо.

Слід сказати й про цифровізацію. Ми створили екологічну платформу «ЕкоСистема», яка представляє собою єдиний ресурс перевіреної екологічної інформації та інструмент отримання екологічних послуг. Відкрили 60 реєстрів для громадськості, до кінця року відкриємо ще 30. А загалом у першому півріччі 2022 року їх буде вже 172.

Разом з цим ми запустили Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів. В Україні його намагалися створити з 2003 року. Потім 2016 року завдяки громадськості та народним депутатам було ратифіковано Київський протокол про реєстр викидів та перенесення забруднювачів. І нарешті через п’ять років ми такий реєстр створили та запустили.

Будь-хто може переглянути всю наявну інформацію щодо викидів, скидів та утворення відходів підприємствами, скориставшись зручним інтерфейсом або мапою. Наступний крок — створення аналітичного модуля, внесення даних про перенесення. Це вимога Орхуської конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля». Також на ЕкоСистемі ми перевели в онлайн сім адміністративних послуг, розпочали внутрішнє тестування (альфа-тест) ще однієї послуги — отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Є досягнення і в розвитку природно-заповідного фонду та збереження біорізноманіття. Значно розширили території декількох нацпарків. Підготовлено та передано на підпис президенту України проекти Указів про створення Національного природного парку «Холодний Яр», створити який безуспішно намагалися ще з 1990-х років, та Національного природного парку «Куяльницький», на створення якого давно очікує Одещина. Затверджено переліки тваринного та рослинного світу для видання Червоної книги України, ухвалено плани дій щодо збереження осетрових риб, китоподібних, рисі та бурого ведмедя. Закінчується робота над Стратегією охорони біорізноманіття до 2030 року.

Я, можливо, пригадав не все, що було зроблено, але багато.


— А що ж тоді не вдалося зробити? Про що жалкуєте?

Передусім це вже згаданий законопроект №2207-1-д «Про управління відходами». Я думав, що ми минулого року швидко його опрацюємо разом із депутатами і подамо до другого читання, однак міністерство, на жаль, фактично виключили із цього процесу.

Застій із цим базовим законопроектом унеможливлює прийняття інших похідних рішень. Наприклад, на контролі у РНБО знаходяться вісім завдань у сфері управління відходами, але вони не можуть бути виконані, поки не буде рамкового закону. При тому рішення, формалізовані в указах президента, не виконані. По суті, якщо сісти та провести кількісно-якісний аналіз виконання Міністерством екозавдань (не лише у сфері управління відходами, а й загалом), то можна було б перейти від дорікань до відзнак (сміється).

Мушу також визнати, що нам не вдалося прийняти закон щодо регулювання промислового забруднення (законопроект №4167). Був шалений опір з боку фінансово-промислових груп, вони зовсім не зацікавлені у його схваленні. Законопроект провалили тричі в першому читанні. У вересні ми зареєстрували разом із головою нашого комітету практично той самий законопроект під № 6004-2, трохи поправивши стилістику, але не змінюючи його суть.

І, звісно, хотілося б, аби законопроекти «Про державний екологічний контроль» (№3091) і «Щодо збереження лісів» (№5650) зрештою прийняли як закони.


— Чим плануєте зайнятися після відставки?

Відпочину 1-2 місяці, тому що після такої напруженої роботи фактично з жовтня 2019 року відчуваю велику втому. Ніколи в житті не працював у такому ритмі, якщо відверто… А тоді, можливо, свою подальшу діяльність зв’яжу з участю у глобальних процесах запобігання змінам клімату та адаптації до них. У якості кого – питання відкрите, час покаже.

Related Articles

Последние материалы