0.1 C
Киев
Среда, 8 декабря, 2021

«Водородные острова» появятся в Украине в 2023 году

Використання водню та біометану змінить сам принцип роботи всієї газової інфраструктури. І починати готуватися потрібно вже зараз. Поки що транспортування цих газів знаходиться поза законом в Україні.

Чому всі так багато говорять про водень зараз? Тому що менше ніж за 30 років світ не використовуватиме ані природний газ, ані нафту. Взагалі. Це значить, що всі домогосподарства спалюватимуть нуль кубів газу. Теплогенеруючі підприємства — також. Весь відомий нам транспорт — літаки, потяги, судна – працюватиме на чистих видах енергії.

Подібна трансформація збільшить потребу в вуглецево нейтральному паливі в рази. Наприклад, Україні при споживанні енергії на поточному рівні буде необхідно близько 75 млрд куб. м водню. І тут ми говоримо про заміщення обсягів тільки природного газу. За дужками залишається вугілля, бензин, зріджений газ.

Чому саме водень стає Святим Граалем декарбонізації? Тому що його спалювання призводить до утворення лише водяної пари. Чим більше водню, тим менше викидів. Але, як бачимо, тільки потреба однієї України у водні складатиме не менше 75 млрд куб. м «зеленого» водню в рік. Виходячи з усіх наявних на сьогодні оцінок всередині країни можна виробити максимум 40 млрд куб. м водню. Тому прогнози щодо експорту водню в Європу – досить оптимістичні і навіть передчасні.

Разом з тим транспортування водню і інших чистих видів енергії докорінно змінить роботу існуючої газової інфраструктури. Адже водень не видобувається мільярдами кубів. І в Україні, і в інших країнах будуть тисячі генеруючих установок, які подаватимуть біометан і водень до системи. І радше за все вони не будуть приєднані до ГТС. Через те, що не зможуть забезпечити достатнього тиску подачі палива.

Тому і магістральні, і розподільні газопроводи будуть працювати інакше. Зараз потік природного газу рухається в одному напрямку: від родовищ і сховищ до споживача. З появою розподіленої генерації чистих видів енергії з’явиться необхідність перенаправляти потоки в залежності від попиту, сезону, енергетичної цінності сумішей. Це докорінна зміна парадигми функціонування транспортування газу.

І з якою системою ми йдемо в це майбутнє? За моїми оцінками, за останні 20 років Україна недоінвестувала у газорозподільну інфраструктуру 120 млрд грн. Разом з тим, хоча українські газорозподільні мережі знаходяться в значно гіршому стані за європейські, наші практичні експерименти доводять, що після внесення певних технічних змін, вони цілком можуть працювати з 20% газоводневою сумішшю.

На п’яти водневих полігонах невдовзі розпочнуться вогневі випробування по спалюванню 20% суміші на газових приладах: котлах, колонках, плитах. Згідно наших планів, з 2023 року ми розпочнемо постачати 20% суміш водню з газом вже комерційним споживачам на п’яти так званих «водневих островах». Також ми готуємось до експериментів з використання синтетичного метанолу та аміаку в рамках поставки вже кінцевим споживачам. Це перспектива 2022–2023 років.

Втім, на фоні багатьох розмов про перспективи водню в Україні все ще немає розуміння, скільки енергії буде необхідно для кожної з галузей, як буде розподілена ця потреба по території країни. Без цього енергетикам буде складно рухатись далі і визначати напрямки для інвестицій. Одночасно, якщо більшість європейських країн вже «легалізували» біометан і мають досвід роботи з іншими синтетичними газами, то в Україні вони все ще заборонені. Зараз в парламенті знаходиться пакет законів, які прирівняють біометан до природного газу. Це стане першим кроком для того, щоб пізніше ми змогли застосувати до водню стандарти та норми, які використовуються в Україні.

Related Articles

Последние материалы