У червні Європейська Комісія планує фіналізувати законопроект щодо запровадження вуглецевого механізму коригування імпорту, відомого під абревіатурою СВАМ (carbon border adjustment mechanism). CBAM є дуже важливим компонентом Європейського «зеленого» курсу. Він покликаний стимулювати торгівельних партнерів ЄС підвищувати свої кліматичні амбіції до рівня Євросоюзу і також захищати європейських виробників, обтяжених значними кліматичними зобов’язаннями, від більш дешевого, як вважають в Брюсселі, імпорту вуглецево інтенсивних товарів. Йдеться, передусім, про електроенергію, сталь, скло, цемент, а також з високою імовірністю міндобрива та товари хімпромисловості.
Обмаль часу
Треба віддати належне Уряду України, зокрема віце-прем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ользі Стефанишиній та торговому представнику Тарасу Качці. Завдяки їхнім сміливим зусиллям Україна вчасно заявила про свою ініціативу налагодити діалог з ЄС щодо впливу ЄЗК на відносини між обома сторонами в контексті уникнення або мінімізації впливу CBAM на український експорт. Наша держава стала, мабуть, однією з перших країн, які розпочали офіційний діалог з ЄС щодо Європейського зеленого курсу. Були проведені перші зустрічі на політичному рівні в лютому цього року в межах Ради асоціації Україна-ЄС, перший раунд консультацій на експертному рівні щодо застосування CBAM.
Однак ми повинні розуміти, що далі Україні треба діяти швидко. Офіційне оприлюднення Комісією законопроекту щодо CBAM і передача його на розгляд держав-членів та Європарламенту – це момент, коли поїзд покине зупинку і набере швидкість. Розпочнеться процедура розгляду і схвалення законопроекту державами-членами та Європарламентом, і можливості забезпечити врахування наших інтересів різко звузяться.
Вкрай важливо продуктивно використати час, який залишається до червня і вести інтенсивні консультації з Єврокомісією стосовно майбутньої архітектури СВАМ. Якщо Україна планує почати консультації після оприлюднення законопроекту – вважай, вона наполовину програла кейс. Щоб з максимальною користю провести консультації в період до червня, потрібне чітке бачення національного економічного інтересу України стосовно СВАМ, яке, звичайно, має спиратися на позицію бізнесу, передусім експортерів.
Більше рішучості
Однак найважливіше – потрібно бути готовими вести енергійний діалог з ЄС з сильної позиції та мати інтелектуальну і професійну сміливість, якщо це необхідно, виступати проти, критикувати, шукати важелі впливу.
Звичайно, ніхто не закликає ставити нереалістичні цілі чи переоцінювати можливості України, однак у цьому зв’язку є речі, які варто робити вже зараз:
1) Звірити свої годинники чи радше позиції з США, Туреччиною, а також з іншими країнами, які критикують СВАМ в Світовій організації торгівлі (СОТ);
2) На всяк випадок підготувати юридичний висновок щодо можливості оспорювання застосування CBAM до українського експорту в межах механізму врегулювання спорів Угоди про асоціацію Україна-ЄС;
3) Заохочувати діалог українських експортерів з суміжними секторами промисловості в ЄС (downstream industries), індустріями-споживачами українського експорту, які можуть бути занепокоєні можливими негативними наслідками CBAM для ланцюжків постачання, наприклад, сталі. Треба шукати їхні голоси в підтримку пом’якшення СВАМ для України, брати на озброєння їхні аргументи.
4) Було б помилковим проводити консультації лише з Гендиректоратом (ГД) «Митниця і оподаткування» Європейської Комісії, які є, умовно кажучи, «на зведенні» законопроекту щодо CBAM. Аналогічні консультації варто вести з ГД «Торгівля», а також ГД «Європейська політика сусідства і переговори з розширення» (NEAR), який відповідає за політичні відносини з Україною, та Європейською службою зовнішніх справ, яку очолює Жозеп Боррель.
5) Потрібно активно вести діалог з країнами ЄС, які відомі своєю підтримкою принципів вільної торгівлі і стурбовані наслідками СВАМ для торгівельних позицій ЄС.
Для реалізації такої амбітної програми важливо максимально активно залучати до роботи нашу мережу дипломатичних закордонних установ, зокрема Представництво України при ЄС та посольства в ключових країнах.
Є питання до ЕС
Безперечно, наші можливості прямо вплинути на законопроект з урахуванням українських інтересів – обмежені. Проте програмою-мінімум на цьому важливому етапі має стати ціль, щоб Єврокомісія чітко інформувала, які опції будуть передбачені в законопроекті CBAM для того, щоб адаптувати його впровадження до українського кейсу. Також необхідно досягати домовленостей, щоб сторона ЄС брала на себе відповідні політичні зобов’язання. В ідеалі на наступному саміті Україна-ЄС, який пройде восени цього року, треба досягти домовленостей про те, як ці опції можуть бути доступними для України.
Які запитання варто задавати європейцям вже зараз:
- Яким чином буде забезпечена відповідність CBAM таким принципам СОТ, як недискримінація (у вигляді імпортного тарифу), національне поводження (у вигляді внутрішнього податку або зобов’язання купувати квоти з пулу, пов’язаного з Європейською системою торгівлі викидами, ЄСТВ), відповідність антисубсидійним нормам СОТ (виглядає сумнівним у світлі закликів окремих європейських виробників зберегти доступ до безкоштовних квот на викиди в ЄСТВ, прямих субсидій виробникам у вигляді European Innovation Fund) тощо.
- Яким чином механізм буде враховувати принцип диференційованих національних обставин Паризької кліматичної угоди? І тут потрібно не соромитися голосно говорити про унікальне становище України, яка займає першість в Європі щодо власного внеску скорочення парникових викидів, у т.ч. на душу населення. Особливо якщо ця першість була здобута болючим шляхом економічного спаду під час 1990 років, окупації Донбасу і Криму. Яким чином відсутність фактично значних відмінностей в кліматичних амбіціях України та ЄС буде врахована в формулі CBAM для України?
- Які невідкладні законодавчі кроки має здійснити Україна, щоб полегшити для ЄС процес врахування балансу викидів України в калькуляції CBAM як пулу квот для імпортерів? Йдеться, передусім, про так звану систему моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів та впровадження національної системи торгівлі квотами. Нам треба вчасно синхронізувати ці два законодавчі процеси.
- Чи є можливості додаткової, цільової, не теоретичної фінансової підтримки України для технологічного переоснащення українських виробників, щоб останні були в рівних умовах зі своїми європейськими конкурентами? Іншими словами, чи може Україна розраховувати на щось на кшталт Інноваційного фонду Україна-ЄС, або програми в межах «Східного партнерства».
На круглому столі «Якщо завтра Green Deal?» я був дуже радий почути від представників Уряду, що ці мої ремарки майже буквально віддзеркалюють напрацювання профільних міністерств в межах діалогу з Єврокомісією. Хотілося б вірити, що це так, і закликати урядовців в Кабміні та причетних міністерств активніше залучати експертів від бізнесу і підтримувати з ними регулярний діалог щодо результатів переговорів.