-0.2 C
Киев
Воскресенье, 8 декабря, 2024

После заседания СНБО я должен был принять цивилизованное решение и подать в отставку — Абрамовский

Первая часть эксклюзивного интервью министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины Романа Абрамовского порталу Green Deal

Автор: Сергей Шестак

(подается на украинском языке)


— Не буду ходити довкола, це питання у багатьох на вустах: чому ви написали заяву про відставку з посади міністра?

15 жовтня відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), на якому розглядалось питання виконання указів президента з боку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Я зробив доповідь: вважаю, що стан виконання указів далеко не найгірший. Проте була також співдоповідь секретаря РНБО Олексія Данілова, і він зауважив, що міністерство невчасно виконує укази президента. Для мене це прозвучало як оцінка роботи.

Звісно, в мене інша думка щодо цього, оскільки в мене на руках є конкретна аналітика, ми готувалися до цього засідання. Із 83 екозавдань, які знаходяться на контролі РНБО, 22, за їхньою інформацією, ми виконали. Ще як мінімум дев’ять також виконані, але знаходяться в процесі зміни статусу. У сімох завданнях Кабінет міністрів змінив відповідального виконавця, переписав їх на інші міністерства. Ще чотири передбачають не остаточне, а періодичне звітування. Три інших завдання вже (на час засідання — GD) знаходилися на розгляді в секретаріаті Кабміну. Тож насправді рівень виконання з боку міністерства не такий вже й поганий.

А втім, РНБО — це не арена для з’ясування технічних речей. РНБО прийняла протокольне рішення про визнання роботи міністерства щодо виконання указів президента неефективною з тим, щоб звернутися до прем’єр-міністра і «розглянути та прийняти необхідні рішення». Я вважаю, що у таких умовах після засідання РНБО я мав прийняти цивілізоване рішення і подати у відставку. Якщо немає довіри та дані, які видає РНБО, відрізняються від тих, що готує міністерство, – на те є якась причина. Щоб не шукати джерело цих причин, правильніше піти з посади. Я не буду оцінювати висновки апарату РНБО.


— Розмови про «ротації» в Кабміні ведуться вже не перший місяць, і ви у списку найбільш вірогідних кандидатів. У фракції «Слуга народу» зауважують, що основною претензією до вашої роботи є вкрай висока корумпованість екоінспекції в регіонах. Що б ви на це відповіли?

По-перше, розмови про відставку з’явилися, здається, у вересні — не так давно. До того ходили розмови про інших моїх колег. Але у мене немає часу аналізувати чутки. Я навіть про це не думав.

По-друге, Державна екологічна інспекція – центральний орган виконавчої влади. Всі проблеми, які там є, я чітко усвідомлюю, у тім числі корупційну складову. Неодноразово я пропонував керівнику Держекоінспекції Андрію Мальованому написати заяву про відставку, але він цього не захотів робити. Примушувати його я не маю права. Голову Держекоінспекції призначає Кабмін, але мають бути, зокрема, формальні підстави для того, щоб звільнити керівника. Це може бути дисциплінарне провадження за якимось наявними фактами чи, можливо, рішення за негативним висновком щорічного оцінювання ефективності роботи або корупційна діяльність. В будь-якому випадку злочинну діяльність має довести суд.

По-третє, щодо корупції в екоінспекціях — кадрові призначення в регіонах, згідно із законом «Про державну службу», можуть не погоджувати з профільним міністром. Здебільшого я їх і не погоджував. По суті, міністр екології очолює такий самий орган виконавчої влади, але з трохи більшими повноваженнями у питаннях формування політики. А через міністра координується діяльність центральних органів виконавчої влади, таких, наприклад, як Держекоінспекція. Під координацією мається на увазі погодження кадрових призначень керівника, його заступників… Але коли я прийшов у Міністерство в червні минулого року, то Мальований вже очолював Держекоінспекцію, і не було жодних підстав змінювати його через 2-3 місяці після призначення. Робота показала, що рівень його кваліфікації недостатній для того, щоб здійснювати керівництво таким органом, однак підстав для звільнення не було.

роман абрамовский

Повертаючись до призначень керівників у регіонах, треба зазначити, що тут є певна колізія в законодавстві. Існує закон «Про центральні органи виконавчої влади», в якому формально йдеться про погодження кадрів з міністром, та водночас є закон «Про державну службу», який говорить, що якщо людина пройшла конкурс на посаду і спеціальну перевірку, то її мають призначити одразу без жодного погодження.


— А що тоді робити?

Проблема дійсно існує, і правоохоронні органи час від часу викривають екоінспекторів на хабарях. Однак ми розуміємо, що риба гниє з голови. Втім, у цьому випадку я не бачу сенсу в тактичних кадрових змінах. Треба змінити законодавство у сфері екологічного контролю (відповідний законопроект вже ухвалений у першому читанні, очікує другого), створити повністю новий орган екоконтролю, набрати туди людей, навіть, можливо, недостатньо кваліфікованих, але з чистими помислами. Можна також залучати наших міжнародних партнерів до проведення конкурсу та рекрутові агенції, щоб сформувати достойний і кваліфікований штат.

Паралельно з цим необхідно підняти матеріальне забезпечення, тому що інспектори в регіонах заробляють 9-11 тис. грн – це смішно та соромно. Якщо порівнювати їхні зарплати з їхніми, так би мовити, «корупційними можливостями», то це дуже незначні цифри. Марно сподіватися, що корупція зникне, якщо замінити одну людину іншою. Ні. Треба змінювати систему! Тому ми дуже сподіваємося, що законопроект «Про державний екологічний контроль» ухвалять, і якомога швидше, як закон. Після цього розпочнеться формування нового органу екоконтролю.


— Примітно, що інформація про хабарництво в Держекоінспекції з’являється у ЗМІ регулярно. Ще 2015 року тодішній віце-прем’єр Вощевський казав, що ця служба абсолютно не виконує своїх функцій, а корупційна складова там панує на 100%. Тобто люди закривають очі на екологічну шкоду за хабарі, і ця історія продовжується вже багато років поспіль.

Цю проблему треба вирішувати системно, адже будь-що раціональне, якщо його вкинути в хаос, тільки збільшує його обсяг. Першим кроком має бути ухвалення вже згаданого законопроекту «Про державний екологічний контроль».


— Я це розумію, проте пригадую, як реагують на корупцію, наприклад, в Європі. Якщо це твоя зона відповідальності, то одразу подають у відставку, навіть за менший огріх. Існує культура побоювання таких явищ. Тому все одно трохи дивно бачити хабарі, але без відставок чи звільнень…

Щодо звільнення, то тут йдеться про підстави. Коли керівник сам брав би хабарі і отримав підозру, то, звісно, були б підстави.


— Але це ж його зона відповідальності…

Упродовж перших трьох місяців мого перебування на посаді я дійсно мав змогу звільнити голову Держекоінспекції навіть без пояснення причин – тоді діяла відповідна стаття №87-1 в законі «Про державну службу», яку вже скасували. Згідно з нею, новий керівник упродовж трьох місяців своєї роботи міг звільнити кого завгодно і без пояснення причин. Але за ці три місяці в мене не було формальних підстав, щоб його (Мальованого – GD) звільнити.

З іншого боку, ми ж розуміємо, що таким чином можна звільнити будь-кого: і гарного, і поганого. Тому правила мають працювати однаково для всіх, а не так, щоб, мовляв, того можна звільнити, бо його підлеглі беруть хабарі, а того – ні, оскільки підлеглі хабарі не беруть, навіть якщо при цьому орган працює незадовільно. Отже, й тут потрібно робити якусь диференціацію. Я вважаю, що якщо не знаєш, як робити, то роби за законом. За законом звільняти Мальованого не було підстав.

Однак протягом цього року підстави для його звільнення з’явилися. По-перше, неефективна робота з регіонами. Тут йдеться навіть не про злочини, а про неефективну роботу саму по собі. З іншого боку, треба зважати на те, що штраф за недопуск екоінспектора на підприємство становить 700 грн з копійками – кого це зупинить? Простіше навіть нічого не робити. І тут нема різниці, це суперчесні працівники чи суперкорумповані, – результат не зміниться.

Підбиваючи підсумки, для запобігання корупції треба прийняти закон та вторинне законодавство, запровадити систему контролю діяльності екологічних інспекторів, відеофіксацію перевірок, СRM-систему, а також підняти матеріальне забезпечення інспекторів. Після цього вже можна про щось говорити. Звісно, покарання за зловживання треба теж посилити. Про це, до речі, бізнес говорить. Якщо ми збільшуємо повноваження інспекції, то треба також посилити й відповідальність за незаконні рішення.


— Вашу відставку варто розглянути у ширшому контексті. Все це відбувається напередодні важливого глобального кліматичного саміту – 26-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яка розпочнеться у Глазго 31 жовтня. Там буде і президент України Володимир Зеленський. Ви мали очолити українську делегацію, та вже, як відомо, передали справи віцепрем’єр-міністерці Ользі Стефанішиній, яка її очолить замість вас.


У партії «Голос» назвали помилкою, що туди не поїде керівник профільного відомства, оскільки рівень сприйняття нашої країни та делегації в такому випадку істотно підривається. До того ж, ви як міністр екології відіграєте ключову роль у переговорах щодо кліматичного фінансування України. Яка ваша думка?

Тут я не погоджуюся з «Голосом». У своїй роботі я ніколи не замикав якісь питання виключно на собі. Наприклад, Ольга Стефанішина володіє необхідною компетенцією та всією інформацією, яка потрібна для того, щоб якісно представити кліматичну політику України та провести перемовини щодо кліматичних фінансів. До того ж ми підняли рівень голови делегації з міністра до віцепрем’єр-міністра, а на Заході до цього ставляться досить позитивно.

Загалом у нас дуже якісний і сильний склад делегації. Зокрема, туди на всі два тижні поїде моя заступниця Ірина Ставчук, яка прекрасно володіє усіма питаннями, будуть кваліфіковані представники Міністерства зовнішніх справ і фахівці, які моделювали Оновлений національно-визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2) та мають досвід перемовин щодо наповнення статей угоди.


— Які кліматичні ініціативи ми представимо?

Насамперед, ми презентуємо НВВ2, досягнення показників якого є ціллю кліматичної політики нашої держави на наступні 10 років. Ми точно їдемо з наміром провести перемовини про кліматичне фінансування, зокрема з боку глобальних фінансових інститутів для досягнення кліматичних цілей України. Також приєднаємося до ініціативи «Зелені мережі – одне сонце, один світ», ініціативи щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики та ініціативи щодо лідерства в індустріальній трансформації (The Leadership Group for Industry Transition).

До того ж Україна має намір приєднатися до ініціативи ЄС та США «Глобальне зобов’язання щодо метану» зі скорочення глобальних викидів метану в атмосферу на 30% до 2030 року порівняно із 2020 роком. Йдеться про скорочення викидів при видобутку й транспортуванні. В рамках цієї ініціативи передбачені окремі заходи з фінансування, і ми як країна можемо отримати користь від відповідних фінансових механізмів.

У нас, до речі, дуже класна команда, яка чітко розуміє, до яких проектів можна залучати інвесторів, що принесе найкращий ефект. А це дуже важливо для України, тому що нам непросто буде реалізувати наш НВВ2, який передбачає скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року відносно 1990 року, враховуючи планове суттєве зростання ВВП. Тому нам потрібен доступ до кліматичного фінансування. Це важкі переговори, які тривають не один рік.

Зазначу, зокрема, що для України закритий доступ до Зеленого кліматичного фонду (Green Climate Fund), оскільки наша держава знаходиться у категорії країн Додатку 1 – так повелося ще з 1990-х років – і нам дуже важко перейти до категорії країн, що розвиваються, щоб отримати фінансування.

Водночас у розмові з колегами з Офісу Джона Керрі, спецпосланника президента США з питань клімату, ми говорили про те, що Україна, звісно, має отримувати фінансування з кліматичних фондів, але вони акцентують увагу на тому, що треба вести змагання за приватні інвестиції. Якщо, припустимо, у Зеленому кліматичному фонді є десь $100 млрд, то тільки в США є близько $2 трлн у приватних фондах, які можуть бути залучені для фінансування заходів з запобігання та адаптації до кліматичних змін. З нашого боку треба створити умови для залучення таких інвестицій, запропонувати якісні проекти, провести реформу судочинства та забезпечити безумовний захист інвесторів.

Впродовж наступних десяти років нам необхідно повністю перебудувати економіку. Я завжди кажу і повторюю, що всі майбутні інвестиції будуть виключно «зеленого кольору». Світ зараз опинився в надзвичайному кліматичному стані, і від конференції сторін у Глазго залежить дуже багато. А участь президента в саміті стане красномовним сигналом світу, що на найвищому рівні Україна підтримує глобальну протидію кліматичним змінам на нашій планеті.

Related Articles

Последние материалы