Розраховувати цього року на аукціони щодо визначення квот підтримки відновлюваної енергетики, так звані «зелені» аукціони, не доводиться, вважає член ради Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА) Юрій Кубрушко.
«Ми не бачимо сигналів, що цього року можна очікувати на «зелені» аукціони. Насамперед це пов’язано з тим, що не вирішено проблему розрахунків з інвесторами, які працюють за «зеленими» тарифами. З боку держави спостерігаємо логічне бажання не набирати нових зобов’язань, коли вже є ті, які не виконуються», – сказав він на брифінгу ЄУЕА «Зелений діалог: перспективи розвитку відновлювальної енергетики» у Києві у п’ятницю, повідомляє Енергореформа.
Водночас він зазначив, що держава, найбільш ймовірно, має намір проводити «зелені» аукціони після ухвалення парламентом законопроекту про впровадження нової системи підтримки «зеленої» енергетики Feed-in-Premium (контракти на різницю між ринковою ціною е/е та закріпленим тарифом для ВДЕ – ЕР). Розроблений Міненерго законопроект перебуває у Кабінеті міністрів.
«Шлях до аукціонів представляється таким, що спочатку буде закон, потім будуть внесені зміни до підзаконних актів і вже після цього можна буде говорити про затвердження квот та проведення аукціонів. Раніше ніж у 2023 році ми їх не прогнозуємо», – уточнив Кубрушко.
Водночас член ради ЄУЕА зазначив, що для розвитку відновлюваної енергетики в Україні необхідне нове середовище з огляду на те, що «добудовуються останні станції на «зеленому» тарифі» (термін встановлення «зелених» тарифів для сонячної генерації закінчився у 2021 році, для вітрогенерації закінчується у поточному – ЕР).
За його словами, це середовище може бути забезпечене за рахунок введення системи корпоративних PPA або довгострокових прямих договорів ВДЕ-генерації зі споживачами (з приватними компаніями, а не з «Гарантованим покупцем», як за «зеленого» тарифу – ЕР), але поки що йому не дає розвиватися волатильність ринку електроенергії, що несе у собі великі ризики.
Для мінімізації цих ризиків необхідні зміни на законодавчому рівні, які також дали б напряму можливість для розвитку, вважає експерт.
Він висловив думку, що зусилля уряду щодо підтримки ВДЕ будуть тим активнішими, чим ближче буде момент виведення старих ТЕС з енергосистеми. Найбільш вірогідним та доцільним їх замінником, на його думку, є певний мікс станцій, що працюють на відновлюваних джерелах, та газопоршневих станцій, які дозволяють забезпечувати балансування.
За словами віце-президента норвезької вітроенергетичної компанії EMERGY (раніше NBT) Магнуса Йохансена, який брав участь у брифінгу, поки інвестори не мають чіткого бачення, як розвиватися далі.
«Нові об’єкти, можливо, будуть будуватися, але уряду України потрібно докласти максимум зусиль, щоб скористатися цим ресурсом», – зазначив він, наголосивши на необхідності ширшого діалогу з боку уряду з інвесторами.
При цьому він звернув увагу на те, що ВДЕ-генерація є ресурсомісткою, і тому необхідно реалізовувати проекти, незважаючи на паузи.
Водночас досвід компанії у веденні проектів в Україні він назвав «певною пригодою», зазначивши, що внаслідок технічних затримок компанії довелося призупинити один із своїх проектів, а втрати з цієї причини становили близько $4 млн.
Як повідомлялося, Emergy реалізувала в Україні проект будівництва ВЕС “Сиваш” встановленою потужністю 245,7 МВт у партнерстві з французькою Total-Eren. Загальний обсяг інвестицій у цей вітропарк, будівництво якого почалося в 2019 році, склав EUR376 млн, залучений через SPV борг – EUR262 млн. Усього встановлено 63 вітряки Nordex N131 потужністю 3,9 МВт кожен, частка Emergy у проекті – 46,5%, тариф – близько EUR90 за МВт-год.
Також компанія має намір збудувати три черги вітропарку «Зофія» (Запорізька обл.) потужністю до 800 МВт.