Денис Альошин, директор зі стратегічного розвитку ТОВ “УкрЛітійВидобування”
В листопаді 2021 року за підсумками кліматичної конференції в Глазго шість світових виробників автомобілів підписали декларацію про відмову від використання двигунів внутрішнього згоряння з 2040 року. Сьогодні ми вже бачимо перші результати тієї домовленості. Кількість автовиробників, які готові повністю відмовитися від бензину та дизельного пального, постійно збільшується, а терміни цієї відмови наближуються.
В цьому є можливість для України стати частиною європейського простору не лише політично, але й як невід’ємний елемент європейського “зеленого переходу”. Тобто допомогти Європі відмовитися від викопних видів палива на користь відновлювальних джерел енергії.
Глобальний перехід від ДВС до літій-іонних батарей приховує ще одну дилему. Саме завдяки змінам, що відбуваються в світі, Китай отримав можливість вступити в боротьбу за “корону” головного автовиробника не лише за кількістю проданих автівок, але й за якістю технологій. Бо тривале домінування європейських, японських та американських автоконцернів у виробництві двигунів внутрішнього згоряння практично не давало шансів китайцям, які прийшли в цю нішу лише пару десятків років тому. Тепер вони стають більш небезпечними конкурентами, тому що є провідними виробниками акумуляторів по всьому ланцюжку: від видобутку та збагачення літію до виробництва анодів, катодів та батарей. І активно просувають свої можливості по всьому світу, що не може не хвилювати традиційних гегемонів. Бо до 40% вартості сучасного електромобіля припадає саме на батарею.
В Європі анонсовано будівництво кількох десятків нових гігафабрик з виробництва акумуляторних батарей для електромобілів: у Франції, Італії, Угорщині, Швеції тощо. Беззаперечний лідер – Німеччина, де має з’явитися ледь не третина від всіх анонсованих потужностей. Бо тут розташовані штаб-квартири та заводи багатьох відомих автомобільних компаній.
Але, за підрахунками Benchmark Minerals, до 2031 року найбільшими власниками батарейних підприємств на території ЄС будуть Китай та Південна Корея. Тобто попри бажання європейських автовиробників, азійські компанії можуть остаточно зацементувати свої домінуючі позиції на цьому ринку. Все тому, що Китай вже є найбільшим в світі переробником літійвмісних мінералів, виробником катодів та анодів для батарей.
В ЄС, який є другим за обсягом ринком для електромобілів, вже задекларовано поступове скорочення від китайської сировини та напівфабрикатів. Але публічні заяви та дії бізнесу поки що демонструють іншу тенденцію.
А все тому, що в цій європейській стратегії є слабка ланка. Літійвмісні руди та мінерали видобувають практично на всіх континентах. Але потреба Європейського Союзу вже сьогодні значно переважає спроможності європейських видобувних компаній, які займаються літієм – основною сировиною для літій-іонних батарей. Цей дефіцит може збільшитися в рази. Особливо якщо врахувати агресивну політику Китаю по скуповуванню літієвих проектів по всьому світу.
В цей момент варто згадати про Україну, де є великі поклади літійвмісних руд і яка фактично є частиною Європи з перспективою членства в ЄС. Українські мінеральні запаси було вивчено ще у радянські часи. Перспективними вважаються чотири родовища літію в Кіровоградській, Донецькій та Запорізькій областях. Але із зрозумілих причин активні роботи сьогодні можуть проводитися лише на Кіровоградщині. І процес дійсно рухається вперед.
Наша компанія вже провела додаткове геологічне вивчення Полохівського родовища відповідно до міжнародного стандарту JORC, зробила лабораторні та металургійні тести отриманого мінералу та десятки інших досліджень, які коштували мільйони доларів. У 2023-2024 рр. ми проведемо ще декілька комплексних робіт, за підсумками яких отримаємо оцінку потреб в інвестиціях для будівництва шахти та збагачувальної фабрики. Але й сьогодні ми можемо сказати, що це сотні мільйонів євро, які потрібно залучати у міжнародних інвестиційно-банківських груп. Але у підсумку інвестор, який обере Україну, отримає не лише якісну сировнину та окупний проєкт, але й зручну логістику та зменшення залежності від китайської сировини. Якщо цього не зробити, то домінування КНР в сегменті електромобілів та компонентів для них лише зростатиме.
Чи реально це? Шведська компанія Northvolt вже кинула виклик китайським виробникам акумуляторів. Цього року вона планує залучити 5 млрд доларів США, щоб стати найбільшим європейським виробником батарей для електромобілів. В перспективі – проведення IPO, в результаті якого капіталізація Northvolt може сягнути 20 млрд доларів. І цей приклад нас надихає. Бо перспективи ринку вражають.
За підсумками 2022 року в топ-5 найбільших світових виробників автомобілів (за валовим доходом) було 3 європейські компанії – Volkswagen, Stellantis (PSA, FIAT, Opel, Chrysler тощо) та Mercedes. Минулого року вони разом виробили більше 16,5 млн одиниць транспорту. При цьому в топ-5 виробників електромобілів присутні лише Volkswagen та Stellantis, які разом запропонували ринку лише 1,2 млн одиниць (менше 10% від загального виробництва). Для порівняння лідер ринку Tesla самотужки випустив більше ніж 1,3 млн автівок з електричним приводом.
Але наміри європейських автовиробників амбітні. VW планує повністю відмовитися від машин з двигунами внутрішнього згоряння до 2033 року. А чотири бренди Stellantis вже заявили про повну відмову від ДВС на європейському ринку з 2030 року. Подібні заяви з’являтимуться все частіше. Попит на акумуляторні батареї та сировину для них зростатиме. А разом з тим зростатиме залежність Європи від КНР – якщо нічого не змінити.
Інвестиції в акумуляторні гігафабрики, які вже анонсовано, сумарно складають десятки мільярдів євро. На кону не лише економічний зиск, але й політичний вплив. Тому ставлення до цих анонсів з боку європейців має бути серйозним. Тим більше, що зовсім нещодавно – минулого року – їм довелося долати негативні наслідки іншої залежності – від російських нафти та газу. Можливо, вже час згадати про партнерство з Україною та українськими виробниками літію?