22.4 C
Kyiv
Понеділок, 27 Травня, 2024

Механізм CBAM на жорсткі викиди вуглецю в ЄС може зруйнувати низку меткомпаній України через її неготовність в умовах війни – експерти

Українські металургійні підприємства мають життєву потребу в постачанні металопродукції в ЄС, однак у разі набуття чинності 2026 року механізму вуглецевого коригування імпорту Євросоюзу (CBAM) це обернеться катастрофою для низки компаній через неможливість швидко провести екореформи в умовах війни, вважає видання PolitikoPro (politicopro.com).

Водночас наголошується, що в європейській політиці назріває протиріччя – бажання підтримати Україну і можливість скорочення поставок продукції з країни до ЄС через посилені вимоги щодо CBAM.

“Оскільки Європейський Союз обіцяє фінансувати військові зусилля України, незалежно від того, скільки часу це триватиме, він також стрімко просувається вперед із новим торговельним законом, який виснажить зруйновану війною економіку Києва, якщо його буде повністю ухвалено”, – констатує видання.

При цьому пояснюється, що цей захід є очікуваним податком, який ЄС уже давно розробляє для деяких видів імпорту із високим вмістом вуглецю, як-от залізо і сталь. У результаті податок змусить компанії ЄС сплатити надбавку, якщо ці товари надходять із країн зі слабкими екологічними правилами.

“Є надія, що податок збереже конкурентоспроможність європейських виробників з огляду на витрати, які вони вже несуть, дотримуючись відносно суворих кліматичних правил блоку. Цей захід надає торговельним партнерам ЄС, які забруднюють навколишнє середовище, вибір: знайти нових покупців, знизити викиди вуглекислого газу або змиритися із втраченими доходами. Україна не обов’язково може мати таку розкіш”, – наголошується в статті.

У матеріалі наводиться приклад найбільшого в Україні Криворізького гірничо-металургійного комбінату “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.), який недостатньо модернізований під вимоги CBAM.

Своєю чергою, у середині 2022 року міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомляв, що Україна перебуває в постійному діалозі з Єврокомісією з приводу впливу розпочатої Росією війни на екологію і можливостей української сторони щодо захисту довкілля і, зокрема, говорив про плани обговорити окремі правила участі в механізмі вуглецевого коригування імпорту Євросоюзу (CBAM).

На початку 2022 року Національний банк України (НБУ) оцінював потенційне скорочення доходів від реалізації експортної продукції, що підпадає під дію CBAM, на рівні $100 млн щорічно з 2026 року – такі оцінки наводилися в щоквартальному інфляційному звіті НБУ.

У НБУ наголошували, що “левову” частку збитків зазнаватимуть українські експортери вуглецевоємної металургійної продукції в ЄС ($30-50 млн на рік).

Дія CBAM у запропонованій Єврокомісією редакції поширюватиметься на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній). Це, як зазначали в ЄК, сектори із найбільшими викидами вуглекислого газу.

Водночас низка українських компаній заявляли про готовність працювати в умовах CBAM. Зокрема, “Інтерпайп” заявляє, що вже зараз його виробництво відповідає найжорсткішим європейським екологічним нормам, що компанія готова до впровадження “вуглецевого” податку в ЄС – CBAM.

Крім того, генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков у середині 2023 року заявив про конкурентну перевагу української металургії в рамках реалізації проєкту “зелена” металургія, і що це шанс для України правильно інтегрувати власну економіку в економіку ЄС. При цьому, розповідаючи теми CBAM (механізм транскордонного вуглецевого регулювання – Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM – ІФ-У), Риженков констатував, що механізм ще не запрацював, і держава ще перебуває в діалозі з Єврокомісією. Є деякі аспекти, в яких європейці йдуть назустріч і дають або більші строки, або деякі товари не потрапляють у першу чергу CBAM.

“Ми продовжимо цю дискусію, вона залежатиме від інтеграції України в ЄС. Тому що найпростішою інтеграцією України була б інтеграція держави в європейську систему торгівлі викидами ETS. І тоді ніякого CBAM бути не може. Тобто ми будемо працювати так, як працюють усі європейські металурги. І я думаю, що, найімовірніше, все піде цим шляхом. Це простіше, ніж робити CBAM, особливо для країни, що приєднується до ЄС. Тоді вже краще приєднати його до системи торгівлі викидами”, – вважає керівник компанії.

Related Articles

Последние материалы