Стурбовані змінами клімату інвестори-активісти взялися за стратегії енергокомпаній. Як з’ясувалося, нині найбільш вдалий час для того, щоб піти всупереч бажанням традиційних акціонерів.
Автор: Тім Уілсон для Financial Times, переклад Кирила Молокова для РБК Pro
Протягом десятиліть екоактивісти пікетували офіси нафтогазових компаній, блокували нафтопереробні заводи та зривали їхню роботу. Тепер енергетичний сектор стикається з новою загрозою — власними акціонерами.
У 2021 році інвестори-активісти націлилися на великі нафтові компанії ExxonMobil та Royal Dutch Shell, сировинного гіганта Glencore та шотландську енергетичну групу SSE. Інші інституційні та роздрібні інвестори також наполягають на суттєвих змінах, віддаючи значну перевагу рішенням, пов’язаним з поліпшенням клімату.
Цілі та стратегії інвесторів нерідко відрізняються одна від одної. Проте обидві сторони мотивують власні позиції тим, що керівництвам компаній не вдалося належним чином спланувати перехід на екологічні джерела енергії.
Представники американського хедж-фонду Third Point, які радять Shell розділитись на кілька окремих компаній, у жовтні заявили, що в англо-голландської корпорації занадто багато зацікавлених сторін, які конкурують між собою. З їхньої точки зору, це призвело до непослідовного, суперечливого набору стратегій, покликаних до реалізації безліч інтересів, які, в свою чергу, не задовольняють жодного з них.
Американська компанія з управління інвестиціями Elliott Management принялася за SSE. Представники інвестфірми зазначили, що корпорація хоч і має все для отримання прибутку від низьковуглецевого майбутнього, але продовжує розчаровувати своєю прихильністю до старих технологій.
Керівник відділу кліматичних рішень у найбільшій компанії з управління активами Великобританії Legal and General Investment Management Нік Стенсбері прокоментував, що поява інвесторів-активістів у енергетичному секторі в момент глобальних потрясінь не є дивним явищем.
«Як правило, активісти з'являються тоді, коли та чи інша сфера довгий час демонструє не надто вражаючі результати, - каже Стенсбері. - Тоді вони виявляють, що зустрічний вітер стає попутним, і знаходять можливість об'єднатися з іншими інвесторами для спільної мети. Енергосектор – це саме та сфера, в якій водночас і неефективно розподіляється капітал, і протягом досить тривалого часу забезпечується низька прибутковість для акціонерів».
Найуспішнішу кампанію активістів у 2021 році було проведено проти Exxon крихітним американським хедж-фондом Engine No.1. Коли в грудні 2020 року представники фонду надіслали лист раді директорів Exxon, Engine володів лише 0,02% компанії. Шість місяців потому фонд отримав три місця в раді директорів і тепер готує Exxon до майбутнього без паливних копалин.
«Щиро кажучи, ми вважаємо себе не активістами, а активними власниками, – прокоментував Financial Times засновник Engine Крістофер Джеймс. – Активіст зазвичай прагне внести зміни, щоб отримати короткострокову прибуток. Активний власник же зацікавлений у тому, чого хочуть акціонери, які інвестують на тривалий термін».
Незважаючи на те, що подібні формулювання здаються досить м’якими, Джеймс серйозно критикує плани більшості великих нафтогазових підприємств. «Ці компанії знаються на енергетичному переході, вони говорять про це, у них є план, однак це не має нічого спільного зі стратегією покращення вартості та залучення інвесторів», – резюмує він.
Представники нафтогазової промисловості заперечують закиди у свій бік. Великі європейські корпорації, наприклад, цього року оголосили про енергетичні реформи, включаючи масштабні інвестиції у відновлювані джерела енергії, які, за їхніми словами, зроблять їх великими енергопостачальниками на десятиліття уперед. Але багато інвесторів, як і раніше, налаштовані скептично, а погляди фондових ринків відстають від оцінок в інших галузях.
«Згодом необхідність у тому, щоб енергетичні компанії були більш підприємливими й швидко реагували на політичні та нормативні зміни, тільки зростатиме, але поки я не спостерігаю за тим, щоб великі конгломерати робили це ефективно», – сказав один із тих, хто спеціалізується на енергетичному секторі інвесторів-активістів.
За словами інвестора, особливо важко доведеться великим енергетичним компаніям, які планують вкладати значні кошти у вітряні турбіни, сонячну енергію та електромобілі, продовжуючи при цьому експлуатувати нафтогазові активи. Їм належить продемонструвати неймовірну гнучкість, щоб конкурувати з підприємствами, які чітко визначилися зі своєю місією та не намагаються всидіти на двох стільцях.
Крім існуючої проблеми енергетичного переходу великі представники промисловості також стикаються з інвестиційною спільнотою, рішуче налаштованої проти нафтогазової промисловості.
Представники корпорації General Electric у листопаді оголосили, що незабаром компанія розділиться на три підприємства. Заява була зроблена наступного дня після того, як найвідоміша промислова група Японії Toshiba під тиском інвесторів-активістів заявила, що вона також розглядає перспективи поділу підприємства на кілька частин.
«Усі ці підприємства зі 100-річною історією вважають, що подібні кроки будуть зроблені на користь акціонерів, – висловився аналітик Bernstein Освальд Клінт. – Щоб рухатися в правильному стратегічному напрямку, набагато практичніше керувати деякими з цих компаній окремо за допомогою відданих своїй справі менеджерів».
На відміну від Third Point, Клінт знаходиться на стороні Shell й також вважає, що компанія здатна краще впоратися з енергетичним переходом як інтегрована корпорація. Водночас фахівець зазначив, що керівництво ще не зробило достатньо зусиль, аби пояснити інвесторам переваги інтеграції. «Акціонерам складно роз’яснити суть [інтегрованого бізнесу] і перейти до чогось більше простого», – сказав він.
Група акціонерів – захисників навколишнього середовища Follow This також виступає проти пропозиції Third Point щодо поділу Shell на традиційну нафтову компанію та новий газовий і низьковуглецевий бізнес. Засновник групи Марк ван Баал назвав цю ініціативу «короткостроковим активізмом», який в кінцевому підсумку не допоможе в боротьбі зі зміною клімату.
Компанія Follow This була заснована в Нідерландах у 2015 році як платформа, що має на меті допомоги роздрібним інвесторам спонукати нафтові та газові компанії відмовитися від викопного палива. Однак до багатомільярдних інвесторів- активістам у Лондоні та Нью-Йорку Follow This використовує інший підхід.
Минулого року Follow This подала акціонерам Shell, BP, Equinor, Chevron та Philips 66 резолюцій про те, щоб зобов’язати кожну компанію встановити цільові показники зі скорочення викидів відповідно до цілей Паризької кліматичної угоди 2015 року. Одну з найуспішніших резолюцій, прийнятих у Shell, у травні підтримали 30% акціонерів. В цьому році кампанія була поширена ще на чотири підприємства, включаючи Exxon та ConocoPhilips.
«Якщо інші інструменти не працюють, то до справи вступає голосування», – сказав ван Баал, критикуючи інвесторів, які, за його словами, голосували разом з керівництвом у надії переконати їх згодом.
Подібні кроки робить не лише Follow This. Відповідно до недавнього опитування медіакомпанії Thomson Reuters, у 2021 році акціонери підприємств FTSE 350 ухвалили 16 резолюцій, пов’язаних з кліматом. Для порівняння: у 2020 році таких резолюцій було прийнято лише п’ять.
Проте поки що неясно, чи підуть дії інвесторів-активістів на користь акціонерам. Кампанії в Shell, SSE та Glencore знаходяться у зародковому стані. У Exxon представники Engine так само входять до ради директорів, але лише час покаже, чи зможуть вони змінити найбільшу нафтову компанію Америки зсередини.
«Насправді з погляду довгострокового активного власника захисники навколишнього середовища можуть як грати на руку, так і заважати, – прокоментував керівник напряму з управління активами у Sarasin & Partners Наташа Ленделл-Міллс. – Вся справа у їхній мотивації».
Стенсбері також закликав до обережності, визнавши, що найкращі активісти мають здатність вказувати на прості речі, які можна було б зробити для покращення бізнесу. «Якщо з’являється активіст, ви як довгостроковий інвестор повинні бути впевнені, що він просить про речі, які будуть приносити користь у довгостроковій перспективі та нададуть загальний вплив на ESG [екологічні, соціальні та управлінські] показники компанії», – резюмує він.
Навіть якщо найбільші нафтогазові компанії та інші енергетичні групи продовжать залишатися недооціненими в порівнянні з іншими секторами, активісти нікуди не зникнуть.
«Ці стратегії не залишаться непоміченими, – сказав Клінт, додаючи, що конкурент Shell – нафтогазова компанія BP – також переживає не найкращі часи. – Немає ніяких сумнівів, що інвестори можуть застосувати такі ж підходи і до ВР».