Торгове мито Європейського союзу, яке поширюватиметься на імпортну продукцію залежно від обсягів викидів СО2 у процесі її виробництва.
The European Green Deal – це комплексна політика, спрямована на трансформацію економіки ЄС з метою нейтралізації вуглецевих викидів до 2050 року. Це, можливо, найбільш амбітний план, що коли-небудь висувався для вирішення проблеми глобальної зміни клімату. Але бути першим коштує дорого…
Хоча б тому, що на початковому етапі товари, виготовлені в ЄС, коштуватимуть дорожче, ніж ті, на які не поширюються правила скорочення викидів. Як наслідок, це зробить місцеві підприємства менш конкурентоспроможними порівняно зі своїми глобальними конкурентами. Для того, щоб утримати компанії від втечі з ЄС, європейські чиновники розробили норми штрафування за імпорт вуглемістких товарів у вигляді CBAM.
CBAM являтиме собою доповнення європейської СТВ, але замість квот будуть введені спеціальні CBAM-сертифікати, які купуватимуть імпортери вуглецевої продукції в ЄС. Ціни сертифікатів розраховуватимуться на основі середньої аукціонної ціни квот у рамках EU ETS.
Дія CBAM спочатку буде поширюватись на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній).
З 2023 року розпочнеться перехідний період, коли компанії почнуть доповідати про викиди СО2, зафіксовані під час виробництва відповідної продукції. Механізм враховуватиме обсяг прямих викидів CO2, отриманих під час виробництва продукції, без включення на першому етапі непрямих викидів, отриманих в ході споживання «брудної» електроенергії.
При цьому Єврокомісія пропонує компаніям купувати CBAM-сертифікати, починаючи з 2026 року, коли сам механізм запрацює повноцінно. Це, на думку ЄК, допоможе компаніям поза ЄС поступово адаптуватися до системи сертифікатів.
До кінця перехідного періоду ЕК має намір переглянути список секторів CBAM щодо розширення сфери дії механізму та можливого включення непрямих викидів. CBAM підпорядковує компанії з усіх країн поза межами ЄС, крім тих, які беруть участь у Європейському СТВ або мають пов’язану з ЄС національну СТВ. Це стосується членів Європейської економічної зони та Швейцарії.
ЄС імпортує електроенергію з Росії, України та Західних Балкан. Основними імпортерами цементу виступають Білорусь, Колумбія, Туреччина та Україна, а сталь ввозиться переважно з Китаю, Росії, Туреччини, Великої Британії та України.
Згідно з дослідженням аналітиків GMK Center, втрати українських металургійних компаній внаслідок впровадження СВАМ можуть досягати €700 млн. на рік або 0,5% від ВВП країни.
Детальніше про вуглецеве оподаткування: При спалюванні вуглеводневого палива, такого як вугілля, нафта або природний газ, його вуглець перетворюється на вуглекислий газ (СО2) та інші сполуки вуглецю. СО2 — парниковий газ, який поглинаючи тепло, викликає глобальне потепління, що завдає шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людини. Оскільки викиди парникових газів при спалюванні викопного палива тісно пов’язані із вмістом вуглецю у відповідних видах пального, цей негативний ефект може бути компенсований шляхом оподаткування вмісту вуглецю в будь-якій точці продуктового циклу палива.
Податки та мита на викиди СО2 є різновидом податку Пігу та допомагають вирішити проблему емітентів парникових газів, які не стикаються з повною соціальною вартістю своїх дій.
Дослідження показують, що податки на викид вуглецю ефективно скорочують викиди парникових газів. Економісти зазвичай стверджують, що вуглецеві податки є найбільш ефективним та дієвим шляхом стримування зміни клімату з найменшими негативними наслідками для економіки. 77 країн та понад 100 міст взяли на себе зобов’язання досягти нульових викидів до 2050 року. Станом на 2019 рік податки на вуглець були запроваджені або заплановані для введення у більш ніж 25 країнах, тоді як 46 країн встановили ту чи іншу форму ціни на вуглець, або через податки на викиди вуглецю, або через схеми торгівлі емісійними квотами.