-3.5 C
Kyiv
Неділя, 4 Грудня, 2022

«Еко-інфляція» створить нові ризики та можливості для бізнесу

Автор: Елліот Сміт для CNBC

Інфляційні ризики, спричинені урядовими та корпоративними намірами щодо досягнення кліматичної нейтральності, торкнуться не лише цін на енергоносії, вважає головний стратег Principal Global Investors Сіма Ша.

Ризики «грінфляції» — зростання цін на енергоносії та споживчі витрати як наслідок глобальних процесів енергопереходу — вже відомі та задокументовані. Проте Сіма Ша у своїй аналітичній записці, опублікованій за підсумками кліматичного саміту COP26, стверджує, що «деякі інвестори все ще потенційно недооцінюють ті темпи, з якими компанії зі всіх галузей впроваджують екологічні фактори у свої бізнес-моделі (і витрати на це)».

Вона виділяє чотири непорівнянні фактори, які все більше підвищуватимуть витрати на ведення більш екологічного бізнесу – так звана екологічна інфляція або еко-інфляція.

Система торгівлі квотами на викиди в Європейському союзі (EU ETS) вимагає від енергокомпаній, промисловців та авіакомпаній платити за кожну тонну діоксиду вуглецю, викинуту в атмосферу. Тим не менш ЄС видає безкоштовні квоти деяким галузям, щоб надати їм можливість конкурувати з великими міжнародними компаніями, які не підпадають під «вуглецевий податок» у своїх країнах.

Безкоштовні дозволи для найбільших забруднюючих галузей виводитимуться з обороту з 2026 року. Водночас ЄС скоротить кількість дозволів, які надаються іншим секторам. Європейські сталеливарні підприємства можуть втратити 60% свого прибутку, якщо їх змусять платити, щоб компенсувати обсяг викидів, зазначають у Lazard.

Більше того, згідно з нещодавнім дослідженням Університетського коледжу Лондона, до 2030 року витрати компаній на компенсацію викидів вуглекислого газу зростуть у 10 разів, оскільки попит буде лавиноподібно зростати, а надлишок пропозиції – скорочуватися.

Посилення кліматичних санкцій

Сіма Ша також вказує, що слід очікувати посилення штрафних заходів для компаній, які не відповідають цільовим кліматичним показникам ООН.

«Трекер MSCI Net Zero Tracker, який аналізує колективний прогрес у виконанні  компаніями, що котуються, кліматичних цілей, нещодавно показав, що ці компанії можуть спровокувати зростання світової температури на цілих 3°C (що набагато більше за цільові 1,5°C, закріплені в Паризькій угоді по клімату), і що багато хто досі приховує важливу інформацію про їх викиди», – зазначає Ша.

У травні Royal Dutch Shell стала першою компанією, яку в законному порядку зобов’язали привести свою політику у відповідність до Паризької угоди: Гаазький окружний суд ухвалив, що до 2030 року компанія має скоротити свої шкідливі викиди на 45%.

«Оскільки зобов’язання урядів у всьому світі щодо досягнення цільових показників Паризької угоди теж стали об’єктом посиленої уваги, ймовірно, дуже скоро регулятори почнуть застосовувати жорсткіші заходи покарання», – пише Ша.

Третім джерелом тиску є цінні трудові ресурси: тепер у всіх секторах шукають співробітників із «зеленим» набором навичок. При цьому Ша зазначає, що це також позначиться на доходах компанії. Вона вказує на нещодавно розроблене моделювання британського центру досліджень зайнятості Onward, яке констатує, що на нових робочих місцях, створених для впровадження ініціатив зі скорочення викидів, пропонують зарплату на 18% вищу, ніж у середньому у Великій Британії.

У Великій Британії зареєстровано 1,1 млн вакансій за три літні місяці 2021 року, що стало найвищим показником за останні 40 років. Тим часом рівень безробіття впав до 4,5%. Це говорить про значне скорочення ринку праці. Водночас уряд пообіцяв створити 440 тис. високооплачуваних «зелених» робочих місць до 2030 року.

Для досягнення національних цільових показників компаніям доведеться розмістити ці вакансії та прийняти на роботу висококваліфікованих спеціалістів, щоб забезпечити високу якість даних та звітності щодо сталого розвитку.

«Нарешті, є всі підстави вважати, що в міру “озеленення” бізнес-моделей інвестиції у технології та витрати на НДДКР підвищаться у всіх напрямках, – додає Ша. – Потрібні постійні інновації, зросте вартість ведення бізнесу в екологічно свідомому світі».

Як інвесторам заробити на цьому?

Щоб вистояти за часів еко-інфляції, Ша рекомендує інвесторам підтримати бізнес-франшизи так званих блакитних фішок, тобто, компанії, які можуть “гнучко змінювати свої ціни, а не тягнути підвищені витрати на собі”.

«До прикладу, продавці товарів розкоші можуть коригувати ціни у бік зростання, не надто жертвуючи клієнтами, – продовжує вона. – Компанії з високою прибутковістю та часткою на ринку мають великі можливості ціноутворення і можуть взяти цей метод на озброєння, щоб захистити свою рентабельність, не ризикуючи при цьому втратити частку на ринку на радість конкурентам».

Цінні папери компаній на кшталт Facebook, Amazon, Apple, Netflix, Google теж повинні непогано себе продемонструвати завдяки власній відносній стабільності, тоді як традиційні підприємства, які надають комунальні послуги, можуть мати труднощі внаслідок підвищення цін на енергоносії.

Якщо ж говорити про географію, то Ша переконана, що США (порівняно з Європою) мають більше шансів вистояти в умовах інфляційного шоку, викликаного підвищенням цін на енергоресурси.

«США самодостатні щодо енергетики, споживачі мають значні надлишкові заощадження, щоб покрити підвищення цін, – каже вона. – Європа ж, навпаки, більше схильна до ризиків як великий імпортер енергоресурсів. Це ще один фактор, який, ймовірно, найближчими місяцями призведе до випереджальної прибутковості акцій США порівняно з Європою».

І нарешті, Principal Global Investors схиляється до того, що акції зростання перевищать свою внутрішню вартість, а підвищення капітальних витрат торкнеться інвесторів, адже зелений перехід може урізати їм дивіденди.

«Підвищення витрат на інновації обіцяє скорочення коштів на балансі для виплат. Поки компанії намагаються “озеленити” свої бізнес-моделі, інвестори можуть побачити більше можливостей у секторах, що розвиваються, ніж у традиційних», – уклала Ша.

Related Articles

Последние материалы