-1.3 C
Kyiv
П’ятниця, 27 Січня, 2023

МЕА оцінює потужність заявлених проектів у сфері водневого електролізу на рівні 260 ГВт

Потужність анонсованих у всьому світі проектів електролізерів для виробництва зеленого водню перевищила 260 ГВт станом на жовтень 2021 року, підрахували аналітики Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).

«За нашими оцінками, ці проекти (на 260 ГВт – GD) можуть забезпечити встановлення додаткових 475 ГВт вітрової та сонячної генерації (третина нині встановлених відновлюваних потужностей), які будуть використовуватися переважно для виробництва «зеленого» водоводу», — наголошується у звіті МЕА .

Найбільші заплановані потужності електролізерів та пов’язані з ними відновлювані джерела енергії (ВДЕ) будуть встановлені в Європейському Союзі, уточнили в агентстві. Слідом за ЄС йде Австралія, яка має на меті експортувати «зелений» водень та аміак.

У МЕА підрахували, що світова потужність проектів електролізерів у 2020 році склала 0,3 ГВт, а з урахуванням анонсованих проектів може зрости до 17 ГВт до 2026 року. При цьому на той час майже половина електроенергії для електролізерів вироблятиметься з існуючих ВДЕ.

Зазначається, що більшість проектів електролізерів до 2026 року мають потужність від 1 до 10 МВт і будуть розташовані поблизу промислових майданчиків та портів. Відновлювані потужності для таких електролізерів будуть встановлені в досить обмеженій кількості, оскільки «зелена» електроенергія надходитиме в основному із мереж на основі двосторонніх угод. У випадку з більшими проектами (10-100 МВт) знадобиться встановлення майже 18 ГВт відновлюваних потужностей протягом 2021-2026 років.

У МЕА прогнозують, що при реалізації запланованих проектів до 2026 року на Китай, Чилі, Іспанію та Австралію припадатиме 85% від 18 ГВт додаткових ВДЕ-потужностей, призначених для виробництва «зеленого» водню.

Аналітики, однак, називають фактори, які можуть завадити реалізації проектів у строк та в рамках бюджету. По-перше, це висока собівартість виробництва «зеленого» водню в порівнянні з викопним паливом та альтернативними видами водню. По-друге, невідповідність планів та прогнозованого попиту на «зелений» водень, оскільки національні заходи зараз більше спрямовані на декарбонізацію виробництва водню, ніж на розвиток попиту.

Related Articles

Последние материалы