Кабінет Міністрів України затвердив на 2025 рік графік проведення аукціонів із розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики, згідно з яким перший із них – на 33 МВт СЕС – стартує вже в березні 2025 року.
Відповідне рішення закріплено згідно з розпорядженням Кабміну від 29 листопада №1195-р, опублікованому на “Урядовому порталі”.
Як зазначено в розпорядженні, у квітні 2025 року мають бути проведені аукціони на 100 МВт ВЕС, а в липні – ще на 150 МВт ВЕС.
Аукціон із розподілу квот підтримки 47 МВт об’єктів на інших видах ВДЕ (мала гідроенергетика, біоенергетика) мають бути проведені в травні.
СЕС мають бути побудовані виключно на лівому березі Дніпра, до всіх інших видів ВДЕ-генерації територіальних обмежень немає.
До розпорядження також додаються прогнозні індикативи квот підтримки ВДЕ до 2029 року, згідно з якими квоту в 2026 році заплановано на рівні 340 МВт, у 2027-му – 350 МВт, 2028-му – 375 МВт, 2029-му – 400 МВт. З них на СЕС припадатиме 34-40 МВт, на ВЕС – 250-290 МВт, на станції на біомасі – 21-26 МВт, на біогазі – 30-39 МВт, на малі гідроенергетичні об’єкти – по 5 МВт щорічно.
Як повідомлялося, згідно з цим же розпорядженням №1195-р уряд встановив річну квоту підтримки ВДЕ на рівні 330 МВт, гранична ціна для ВЕС і СЕС становить 8 євроцентів/кВт*год, для інших видів – 12 євроцентів кВт*год.
Уперше в Україні “зелені” аукціони було проведено 2024 року, зі 110 МВт квоти (88 ВЕС, по 11 МВт – СЕС та інші види ВДЕ), обрано лише 0,9 МВт гідроенергетики. Ще 0,6 МВт під питанням, оскільки інвестор заявляв 0,99 МВт, але за умовами аукціону, які встановлюють обмеження щодо потужності “в одні руки”, може претендувати лише на 0,6 МВт. Ухвалити рішення він має до кінця грудня.
Ексглава Міненерго Ольга Буславець однією з ключових причин посередніх, за її словами, “зелених” аукціонів-2024 року назвала насамперед відсутність довіри інвесторів до нової держмоделі підтримки, з огляду на борги “ГарПоку” перед ВДЕ-генерацією за “зеленим” тарифом у розмірі понад 35 млрд грн. Крім того, вона звернула увагу на недостатні терміни подання заявок на участь в аукціонах (30 днів) і недостатню їхню популяризацію. Також значно знизили конкуренцію і бажання інвесторів брати участь в аукціонах встановлені обмеження на квоту підтримки в “одні руки” обсягом 25%, де, зважаючи на квоту, максимальна потужність, наприклад, вітропарку не має перевищувати 27,5 МВт, а стандартом уже є турбіни потужністю 6 МВт і більше. Ще однією причиною провалу став недостатній інтерес інвесторів до участі в моделі контрактів на різницю, визначеній для держпідтримки.
“Ця модель передбачає повернення виробником з ВДЕ коштів “ГарПоку”, у разі, якщо індикативна ринкова ціна на е/е перевищує аукціонну ціну. Більш перспективною в наших поточних реаліях є одностороння модель ринкової премії, яка не передбачає додаткових фінансових втрат для виробника в разі високої ціни на ринку, проте гарантує необхідний мінімальний дохід, необхідний для отримання банківського фінансування», – пояснила Буславець.
Також негативно на перебіг аукціонів вплинули воєнні ризики та пов’язані з цим проблеми із залученням кредитів, будівництвом та експлуатацією генерувальних потужностей з ВДЕ. Водночас, на її думку, перші аукціони надали змогу протестувати процес їхньої організації та проведення на всіх етапах і визначити недоліки моделі.